Ще з радянських часів наші громадяни звикли брати все, що, так би мовити, погано лежить. Принести з роботи хоч якусь дрібничку (навіть непотрібну) – то свята справа для нас, колишніх «гомо совєтікус». У когось ця звичка із настанням Незалежності минула, бо нинішній власник не дуже підтримує такі традиції, але в інших – розвинулася просто у астрономічних масштабах. Особливого розмаху в нашій країні за останні роки набула «металева кампанія»: до цього непотрібний металобрухт, який просто лежав під ногами пересічних громадян, швидко став дорожчати, почали з’являтися пункти його прийому – і завертілося, і почалося… Спочатку поздавали усякий непотріб, якого на кожному подвір’ї було безліч, потім – те, що, можливо, і знадобилося б коли-небудь, але ж усіх уже навчили жити одним днем. І так дійшло до того, що знайти шматочок металевого дроту – просто нереально. Та це ще півбіди, після спустошення власних домівок найбільш ласі до наживи узялися за справжні археологічні розкопки – і в розробку пішли десятками років нікому непотрібні звалища величезних металургійних гігантів, де цілими тоннами приховані «пережитки» комунізму. Та й це не дуже лякає, бо все одно держава до цих териконів рук би не доклала – вже двадцять років всі лише зайняті розподілом влади. Найстрашніше те, що нечисті на руку громадяни добралися вже й до стратегічних об’єктів, в які свого часу вкладалися величезні кошти, які роками будували наші діди та батьки, вірячи в світле майбутнє своїх дітей та онуків. А зараз приходять моторні а-ля бізнесмени, які розбирають на вторинну сировину фабрики, заводи, школи та дитячі садки, покинуті напризволяще державою. І наш пролог не про якісь поодинокі факти у віддалених куточках України. Таке варварство поруч, ми його бачимо щодня. Натисніть щоб читати повністю »

Багато людей кожного року чекають настання осінньо-зимового періоду з почуттям приреченості, туги, смутку. І не тому, що закінчується тепла пора року, а тому що починається сезон активізації вірусів.

Усім відомо, що грип – це гостра інфекційна хвороба з періодичним епідемічним поширенням, яка характеризується ураженням дихальних шляхів з вираженими інтоксикацією та гарячкою. Джерелом інфекції є хвора людина. Особливу епідеміологічну небезпеку становлять особи з легким перебігом хвороби, бо вони частіше продовжують активний спосіб життя та розповсюджують вірус грипу. Хвора на грип людина заразна для оточуючих з перших годин хвороби. Максимальна заразливість припадає на перші 2-3 дні захворювання. Механізм передачі – повітряно-крапельний. З крапельками слизу під час кашлю та чхання збудник викидається на відстань до 3 – 3,5 м. Зараження можливе також через предмети домашнього вжитку (рушник, посуд, дверні ручки тощо). Натисніть щоб читати повністю »